Алупка. Воронцовський палац
Продовження новорічної подорожі. Першого січня, йшов дощ, що дуже заважало знімати (( Але не дивлячись на це ми гарно погуляли. Дощ стих тільки к обіду. Коли ми вже виходили з парку.
Сам палац будувався як літня, кримська резиденція. За проектом англійця Едуарда Блора, придворного архітектора короля Вільгельмута IV і королеви Вікторії, одного із засновників Королівського археологічного інституту в Лондоні.
:
дивитись ще фото та повний звіт
:
У архівним джерелах вказано, що первинний проект палацу був замовлений одеському архітекторові Боффу, який будував для Воронцова палац в Одесі. Алупкінський палац був задуманий Боффо в класичному стилі. У січні 1829 року був затверджений його проект, вибране місце для палацу і пішли роботи по плануванню місцевості. Почалася заготівка матеріалу: був куплений і завезений до Алупки білий керченський камінь, з якого передбачалося побудувати стіни палацу, для фундаменту з місцевих розсипів брався діабаз.
У 1930 році та на початку 1831 року повним ходом йшли роботи по закладці фундаменту столового і центрального корпусів. Проте на початку червня 1831 року від Воронцова було отримано розпорядження про тимчасове припинення будівництва. У листі він просив не зводити стін до узгодження основного плану майбутнього двору. В той момент граф знаходився в Лондоні, куди він виїхав у зв'язку з важким станом здоров'я батька. Познайомившись з новими архітектурними віяннями в Західній Європі, Воронцов вирішив побудувати палац в іншому стилі. Він замовив проект відомому в Лондоні архітекторові, Едуардові Блору, який в 1832 році і виконав це замовлення. Дотеперішнього часу всі креслення Блора, зберігаються в Алупкінському палаці.
Звернений до моря південний фасад палацу, виконаний в мавританському стилі, чимось нагадує знаменитий палац Альгамбра, арабських правителів Іспанії в Гренаді. На фризі глибокої ніші фасаду шестикратно повторюється стилізований арабський напис, девіз халіфів Гренади: "Немає переможця окрім Аллаха!". Перед фасадом влаштована "Левова тераса", від якої маршами спускаються монументальні сходи з трьома парами левів білого каррарського мармуру роботи італійського скульптора і його учнів. Леви над верхніми ступенями повторюють левів Антоніо Канови з гробниці отця Климента XII в Римі.
В комплексі палацу будівлі налічують, включаючи підсобні приміщення, близько 150 кімнат. Вестибюль, передня, велика їдальня, більярдна і бібліотека оброблені деревом в готичному стилі. Панелі, двері і стелі в них зроблені з мореного дуба. Столярними роботами керував англієць Чарлз Уїльямс. У готичному стилі виконані каміни з полірованого діабаза. Їдальню прикрашають чотири панно Гюбера Роберу, французького художника 18 століття. Убрання парадних кімнат доповнюють меблі з горіха, дуба, червоного дерева. На російських заводах були виготовлені бронзові канделябри, вази, виробу з кришталю, фарфору, малахіту.
Сам палац будувався як літня, кримська резиденція. За проектом англійця Едуарда Блора, придворного архітектора короля Вільгельмута IV і королеви Вікторії, одного із засновників Королівського археологічного інституту в Лондоні.
:
дивитись ще фото та повний звіт
:
У архівним джерелах вказано, що первинний проект палацу був замовлений одеському архітекторові Боффу, який будував для Воронцова палац в Одесі. Алупкінський палац був задуманий Боффо в класичному стилі. У січні 1829 року був затверджений його проект, вибране місце для палацу і пішли роботи по плануванню місцевості. Почалася заготівка матеріалу: був куплений і завезений до Алупки білий керченський камінь, з якого передбачалося побудувати стіни палацу, для фундаменту з місцевих розсипів брався діабаз.
У 1930 році та на початку 1831 року повним ходом йшли роботи по закладці фундаменту столового і центрального корпусів. Проте на початку червня 1831 року від Воронцова було отримано розпорядження про тимчасове припинення будівництва. У листі він просив не зводити стін до узгодження основного плану майбутнього двору. В той момент граф знаходився в Лондоні, куди він виїхав у зв'язку з важким станом здоров'я батька. Познайомившись з новими архітектурними віяннями в Західній Європі, Воронцов вирішив побудувати палац в іншому стилі. Він замовив проект відомому в Лондоні архітекторові, Едуардові Блору, який в 1832 році і виконав це замовлення. Дотеперішнього часу всі креслення Блора, зберігаються в Алупкінському палаці.
Звернений до моря південний фасад палацу, виконаний в мавританському стилі, чимось нагадує знаменитий палац Альгамбра, арабських правителів Іспанії в Гренаді. На фризі глибокої ніші фасаду шестикратно повторюється стилізований арабський напис, девіз халіфів Гренади: "Немає переможця окрім Аллаха!". Перед фасадом влаштована "Левова тераса", від якої маршами спускаються монументальні сходи з трьома парами левів білого каррарського мармуру роботи італійського скульптора і його учнів. Леви над верхніми ступенями повторюють левів Антоніо Канови з гробниці отця Климента XII в Римі.
В комплексі палацу будівлі налічують, включаючи підсобні приміщення, близько 150 кімнат. Вестибюль, передня, велика їдальня, більярдна і бібліотека оброблені деревом в готичному стилі. Панелі, двері і стелі в них зроблені з мореного дуба. Столярними роботами керував англієць Чарлз Уїльямс. У готичному стилі виконані каміни з полірованого діабаза. Їдальню прикрашають чотири панно Гюбера Роберу, французького художника 18 століття. Убрання парадних кімнат доповнюють меблі з горіха, дуба, червоного дерева. На російських заводах були виготовлені бронзові канделябри, вази, виробу з кришталю, фарфору, малахіту.
Коментарі