Travel Ukraine & World

Райгородок - село Бердичівського району, Житомирської області розташоване на Придніпровській височині.. Райгородок відомий також як колишнє єврейське містечко. В центрі села знаходиться старий парк, в якому збереглась вілла побудована Мечиславом Людвіком Мазаракі гербу Невлін Марія Мазаракі(1880-1966), остання власниця садиби, розповіла, що всередині будинок був оздоблений деревом різних відтінків, паркет та настінні розписи виконали варшавські майстри, їдальню прикрашали рідкісні зразки старої порцеляни та меблі в "ґданському" стилі. Два салони в будинку також мали розкішне наповнення - перший мав меблі, вкриті темно-зеленим шовком, одну шафу оздоблену перлами, а іншу - бронзою, а другий прикрашали меблі, вкриті сіро-блакитним шовком із золотими візерунками. У господарів вілли була також велика колекція картин, різноманітні вази, статуї тощо. *********** Дивитись про Райгородок тут ***********

Краснопіль - невелике село в Чуднівському р-ні Житомирської області розташоване за 30 км від районного центру. За переказами, Ґіжицький побудував костел, щоб вилікувати свою паралізовану дружину. Йому нібито наснилося кілька разів, що його дружина одужала після того як він помістив в новозбудованому храмі чудотворний образ. Розповідають, що чудо дійсно сталося і дружина Бартоломея Ґіжицького одужала, а копію чудотворного образу Матері Божої Ченстоховської храму подарував місцевий шляхтич. *********** Дивитись про Краснопіль тут ***********

Вперше місто згадується під назвою Возвягель в 1256 р. в "Галицько-волинському літописі". Роком пізніше, він був спалений дружиною князя Данила Галицького. У 1340 році Звягель потрапляє під владу литовських феодалів, з середини XIV століття його господарями стають князі Звягельськіє, потім місто потрапляє у володіння графині Зубової. І в 1507 році великий литовський князь Олександр дарує місто князеві Костянтину Острожському. Основною спорудою нового поселення став замок, побудований в 1507 р. за наказом князя Костянтина Острожського. Далі ...

Деякі дослідники історії Бердичева вважають, що назва міста походить від слов'янського слова «бердо» — урвище, або ж від власного імені Бердич. У 1430 році великий князь литовський Вітовт віддав цю місцевість путивльському та Звенигородському наміснику Калинику. Його підданий Бердич і заснував тут хутір, який згодом почав називатися Бердичевом. 1546 року в акті розмежування земель між Литвою і Польщею Бердичів згадується як власність магнатів Тишкевичів. далі ...