Знову був у Страму Селі, потрапив на байк сльоті, доволі цікаво, хоча все на дуже низькому рівні. Але було приємно знову побувати в цій могутній, великій фортеці.
Миколаїв - місто в Україні, обласний центр Миколаївської області розташований на берегах Бузького лиману при злитті з рікою Інгул. Історія цієї місцевості пов'язана з подіями у південній місцині сучасного міста - Вітовці. Назва походить від імені литовського князя Вітовта. Ці землі були заселені ще за залізної доби. Тут знаходились стани кімерійців або скіфів, що залишили по собі кургани, в 4 ст. до н.е. тут оселяються греки, поселення 200-400-і рр. н.е. підтверджують перебування давніх слов'ян - антів. Збереглися свідчення, що на початку 2-го тис. н.е. на землях сучасного Миколаєва існував християнський Дівочий монастир, що був зруйнований навалою монголів у 1233-36 рр. З 13 ст. сучасна Миколаївщина майже повністю являла собою Дике Поле. Миколаїв - був одним з двох міст у світі, де будувалися важкі авіанесучі кораблі. Будувалося місто за проектом російського архітектора Івана Старова та під керівництвом Михайла Фалеєва - з прямими вулицями і кварталами правильної форми. Життя ...
Пролетарська площа розташована на лівому березі річки Лопань під Університетській гіркою, півночі обмежена Соборним спуском, а з південного сходу -площею Рози Люксембург. З північної частини площі виходить Клочківська вулиця, з західної – Лопанським мостом починається Полтавський шлях. З південної частини площі виходить Банний провулок, який веде до Рибної площі, а Купецький міст та узвіз Халтуріна ведуть до площі Карла Маркса. Пролетарська площа утворилася практично одночасно з площею Конституції та площею Рози Люксембург. За час свого існування площа змінила декілька назв: площа біля міста,Базарна площа, Лопаньський базар, Московські ряди, Сергіївська площа, площа Декабристів, а з 1932 р. Пролетарська площа. У першій половині 19 ст. розпочалися роботи з благоустрою площі – побудували дерев’яні сходи з площі на гірку, що розташовувалися дещо північніше. В 1868 р. замість дерев’яних було побудовано кам’яні сходи вже на нинішньому місці. В 1957 р. за проектом архітекторів Б. Клейна...
Луцьк. вул. Лесі Українки Надзвичайно цікава в архітектурному та історичному плані пішохідна вулиця Луцька – вулиця Лесі Українки. Тягнеться вулиця Лесі Українки від майдану Братський Міст та виходить до Театрального майдану . Довжина вулиці близько 730 м. Вулиця зародилася ще в епоху середньовіччя, наприкинці 18 ст. почалася її інтенсивна розбудова, з 19 ст. була головною, а в 1980-х рр. стала пішохідною. В різні історичні епохи вулиця та місцевість довкола мала різні назви – Пречистенська, Олицька, Дубнівська, Шосова, Імператора Миколи ІІ, Головна, Ягеллонська, Сталіна, Радянська. Сучасну назву вулиця отримала на початку 1990-х рр. Вулиця Лесі Українки зберігає чимало будинків різних епох та стилів. Старіші будівлі містяться у нижній частині вулиці біля Старого міста, новіші — у верхній поруч із Театральним майданом. Будинок Кронштейнів, 1890 – 1894 рр. Нині тут розміщується Медичний коледж (вул. Лесі Українки, №2). Найстаріший будинок на вулиці, зведений у цегляному стилі....
Коментарі