Travel Ukraine & World

Новий Милятин - село Буського району Львівської області розташоване поряд з трасою Львів-Київ, між Новим Яричевом і Буськом. Новий Милятин було засновано у 1578 р. неподалік села Милятин, перша згадка, про який сягає 1431 р. Польський король Стефан Баторій (р.п.1575-1586) надає новоствореному населеному пункту магдебурзьке право та статус міста. У 1657 р. містечко разом з навколишніми селами отримує у спадок львівський підкоморій (суддя, який займався питаннями розмежування володінь) П. Ожга. Після приєднання Галичини до Австрійської імперії в 1772 р. Новий Милятин втрачає своє економічне та культурне значення і перетворюється на звичайне село. У 1788 р. австрійський уряд ліквідував монастир, а будівлями почали опікуватися парафіяльні ксьондзи. Поруч с костелом стоїть цегляна аустерія 18 ст. - це був своєрідний комплекс, що складався з корчми, стаєнь та кімнат для торгівців, які прибули на ярмарок. При в'їзді в село стоїть одна з двох каплиць, встановлених за наказом Яна ІІІ Собєс

Село Вислобоки, Кам'янка-Бузький район, Львівської області. Справжньою окрасою села є дерев'яна тризрубна одноверха церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії 1762 р. Церкву побудовано за сприяння власника села Казимира Правдича та за безпосередньою допомогою єпископа Лева Шептицького. Поблизу села також знаходиться цвинтар часів І світової війни. Багато цікавого про Вислобоки тут

Село Ріпнів Буського р-ну, Львівської області. В центрі села розташована дерев'яна тризрубна, трикупольна церква Покрови Пресвятої Богородиці (16 ст.,1868) і двоярусна дзвіниця (1868р.). Комплекс цих двох споруд є яскравим прикладом галицької школи. Багато цікавого про Ріпнів тут

Кути - село Буського р-ну, Львівської області розташоване за 3 км на північ від Олеського замку. В Кутах збереглося дві дерев'яні церкви, які є пам'ятками національного значення. На околиці села, біля цвинтаря знаходиться церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1750 р. Пам'ятка належить до галицької школи народної архітектури. Неподалік від церкви, на цвинтарі можна побачити цікаву каплицю. Михайлівська церква, 1697 р. та дзвіниця (18 ст.). Церква була дочірньою до храму Різдва Пресвятої Богородиці. Михайлівська церква побудована майстром Г. Сасовським. Триверха будівля храму має оригінальний ступінчастий пірамідальний дах, що нині зустрічається дуже рідко. Багато цікавого про Кути тут

Храм Христа Спасителя Християн Віри Євангельської Храм розташований на вулиці Пекарській, №59. До 1939 р. тут був монастир отців воскресенців або "змартвихвстанців" Римо-Католицької Церкви (польського ордену, заснованого в Парижі у 1836 р. та затвердженого папою Левом XIII). Львів

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького на вулиці Пекарській засновано в 1784 р. Створення закладу має свою передісторію. У січні 1661р. король Ян Казимир перетворив Львівську єзуїтську колегію в Академію і присвоїв їй титул Університету у складі чотирьох факультетів: теології, права, філософії та медицини. Однак повноцінний медичний факультет аж до закриття Університету у 1773 р. так і не був утворений. Ансамбль з трьох будівель (корпус гігієни, анатомії та фармакології), які утворюють букву П, розташований навколо відкритого двору . До 1898 р. були збудовані та почали функціонувати нові навчальні корпуси та клінічні бази Університету. У 1939 р. медичний факультет вийшов зі складу Львівського університету і реорганізований у Львівський державний медичний інститут з двома факультетами - лікувальним і фармацевтичним. З приходом німецької окупації у Львові припинили діяльність всі вищі навчальні заклади, а у липні 1941 р., фашисти розстріляли 36 професорів льві

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького на вулиці Пекарській засновано в 1784 р. Створення закладу має свою передісторію. У січні 1661р. король Ян Казимир перетворив Львівську єзуїтську колегію в Академію і присвоїв їй титул Університету у складі чотирьох факультетів: теології, права, філософії та медицини. Однак повноцінний медичний факультет аж до закриття Університету у 1773 р. так і не був утворений. Ансамбль з трьох будівель (корпус гігієни, анатомії та фармакології), які утворюють букву П, розташований навколо відкритого двору . До 1898 р. були збудовані та почали функціонувати нові навчальні корпуси та клінічні бази Університету. У 1939 р. медичний факультет вийшов зі складу Львівського університету і реорганізований у Львівський державний медичний інститут з двома факультетами - лікувальним і фармацевтичним. З приходом німецької окупації у Львові припинили діяльність всі вищі навчальні заклади, а у липні 1941 р., фашисти розстріляли 36 професорів льві

Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці — пам'ятка архітектури національного значення у Львові, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО; єдиний храм Вірменської апостольської церкви в Західній Україні; кафедральний собор Української єпархії Вірменської апостольської церкви.

Починаю серію описів про Львів. Маловідомі палаци та костьоли, яскраві місця яки оминають туристи. Ідея навіяна haidamac Палац Сапегів розташований на вулиці Коперника, № 40А - родове гніздо стародавнього роду литовсько-руських князів Сапегів. За проектом архітектора А. Кугна в стилі французького бароко 18 ст. (19 ст. - необароко) для князя Адама Сапеги  ========== дивитись ще фото ==========

Церква Святого Духа була побудована в 1729 р. Під час Другої Світової війни церкву було зруйновано, дивом збереглася лише вежа-дзвіниця. В кінці 18 ст. на ній було встановлено годинник, перевезений з Манявського Скиту. З 1783 р. Святодухівська церква була передана греко-католицькій духовній семінарії, у якій навчалися творці "Русалки Дністрової" - М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький - засновники гуртка "Руська Трійця".  В 1957 р. відбулося урочисте відкриття музею "Русалки Дністрової". Експозиція розповідає про тяжке соціально-політичне та культурне становище українців Галичини у складі австрійської держави на початку 19 ст., зокрема про заборону української мови в навчальних закладах і державних установах. ========== цікава історія, та читати Русалку Дністрову ==========

Палац Бєльських розташований на вул. Коперника, №42. Будинок є пам'яткою архітектури початку 20 ст. Щодо стилю будинку немає одностайної думки - його відносять і до неокласицизму і до академічного модерну. Дата побудови будівлі невідома, але перебудовано її було в 1921-1923 рр. для магнатів Бєльських (арх. І. Багенський). В 1939-1941р. у власності графської родині залишилася половина будинку, а в другій половині розташувалася спілка письменників УРСР. про Палац Бєльських тут

Палац Семенських - Левицьких розташований на вулиці Пекарській, №19. Будівля є пам'яткою архітектури, яскравим зразком палацової пізньої еклектичної архітектури 19 ст. про Палац Семенських - Левицьких тут

Церква святої Параскеви П'ятниці на вул. Богдана Хмельницького, №63 відноситься до храмів оборонного типу, про що свідчать бійниці на мурах. Храм з'явився ще у княжий період, до формування нового центру міста, на середньовічній дорозі, т. зв. "Волинському шляху" і слугував своєрідним аванпостом за межею укріплень княжого міста. В інтер'єрі склепіння і стіни прикрашені фресками кін. 18 ст. роботи Луки Долинського. На парапеті хорів встановлена пам'ятна таблиця, що сповіщає про завершення відбудови 15 серпня 1644 р., оздоблена молдавським гербом та ініціалами молдавського господаря Василя Лупула, який імовірно надав кошти на відбудову. Василь Лупу - молдавський господар (1634-1654), спочатку прихильник Польщі, а згодом союзник Б. Хмельницького (Тиміш Хмельницький оженився з дочкою В. Лупу - Розандою). про Церкву святої Параскеви П'ятниці тут

Один із найдавніших храмів Львова - Церква Святого Миколая Чудотворця знаходиться на вул. Богдана Хмельницького, №28. Храм збудовано на місці головної надвірної церкви князя Лева імовірно між 1264 і 1340 рр. Документ 1292 р., про надання церкві земельних угідь у довічне користування, може свідчити про можливу дату завершення будівництва. В архітектурному плані будівля церкви має зв'язок з традиціями балканської та вірменської архітектури. На жаль, храм не зберіг свого первозданного вигляду. В храмі зберігається ікона св. Миколая Чудотворця, а також ікона св. Теодора Тирoнського. про Миколаївську церкву тут

Національний історико-культурний музей-заповідник "Личаківський цвинтар" (вул. Мечникова, №33). Личаківський цвинтар - один з найстаріших в Європі, заснований у 1786 р. Ця місцевість тоді мала назву "Личаків" (від слова "личаки" - солом'яне взуття найбідніших міських верств), тому і новостворене кладовищіе назвали "Личаківським". Це справжній музей некрополь, де на площі 40 га знаходиться близько 300 тис. поховань, розташованих на 86 полях, споруджено понад 2 тисячі склепів, встановлено на могилах близько 500 скульптур та барельєфів, більшість з яких є історико-культурними пам'ятками. У 1804 - 1808 рр. відбулося розширення площі кладовища за рахунок купівлі прилеглих земельних ділянок. Наступне розширення вже відбулося 1856 р. Тоді університетський ботанік Карл Бауер разом з керівником цвинтаря Тихом Тхужевським впорядкували територію. Було сплановано алеї та доріжки і кладовищу надано характер паркової зони. Серед видатних людей поховани

Село Язлівчик, Бродівського району, Львівської області, розташоване за 5 км на північ від м. Броди. В селі зберігся унікальний дерев'яний римо-католицький костел-каплиця 1936-1937 рр., який є найяскравішим зразком застосування стилю модерн в дерев'яній сакральній архітектурі, що не має аналогів в Україні. Багато цікавого про Язлівчик тут

Церква та Василіанський монастир св. Онуфрія розташований на вул. Богдана Хмельницького, № 36. У сер. 16 ст. на кошти князя Костянтина Острозького на місці старої дерев'яної церкви завершено будівництво двох мурованих церков - св. Онуфрія і св. Трійці, що прилягали одна до одної, однак фактично були окремими храмами. Церкви стали центром заснованого тут в 1585 р. монастиря. У 1776 р. церкви св. Онуфрія і св. Трійці з'єднали в один храм (арх. Ф. Кульчицький). У 1824 р. за проектом Ф. Трешера добудовано притвор, а в 1902 р. за проектом Е. Ковача прибудовано типовий для української архітектури неф (арх. І. Левинський). У 1906 р. храм було розписано художником Йозефом Балою поверх стінопису Мартина Яблонського 1854 р. Первинна монастирська дзвіниця-брама була побудована в 1554 р., а в 1681 р. на ній зроблено дерев'яну надбудову. Відомо, що будівля мала оборонне значення і на ній було розміщено гармати. У 1820 р. за проектом Ф. Трешера збудовано нову дзвіницю, що збереглась дони