Travel Ukraine & World

Арсенал Сенявських. На розі вулиць Дорошенка та Бібліотечної розташований колишній арсенал Сенявських (вул. Бібліотечна, №2). У 1639 р. за проектом військового інженера генерала артилерії Павла Ґродзицького, одночасно з будівництвом Королівського арсеналу, розпочалось також зведення арсеналу для магната Сенявського. Неподалік від костелу Святої Марії Магдалини з'явилася споруда, яка виконувала оборонну функцію та була опорним пунктом зовнішньої лінії захисних споруд Львова . Нa прикінці 17 ст. арсенал перенесли до резиденції Сенявських у Старому Селі . Після смерті останнього представника роду Сенявських будівля арсеналу та всі інші родинні володіння перейшли у власність до литовських князів Чарторийських, які облаштували поряд з будівлею стайню і манеж. На початку 19 ст. будинок придбала родина Баворовських і в 1830-40-х рр. перебудували його за проектом архітектора І. Хамбреза (Шамбре) у стилі бідермаєрівського класицизму та перетворили на приватний музей. Скульптурний декор фас

Колишній монастир Святої Марії Магдалини розташований на перехресті вулиць С.Бандери та П. Дорошенко (вул. С. Бандери, №8-10). Нині в приміщенні костелу діє Будинок органної та камерної музики (вул. С. Бандери, №8). Існує також легенда, за якою вівтар зробив поважний чернець - домініканець, який народився і виріс у Львові, але протягом багатьох років перебував з місією на далекому Сході. Коли він повернувся, то вирішив зробити такий своєрідний подарунок храму та місту. Поруч з костелом в 1635 р. було закінчене будівництво дерев'яної будівлі семінарії та монастирських келій. У 1969 р. костел передали Львівській філармонії. У 1968-69 рр. та в 1988 р. чеська фірма "Rieger-Kloss" проводила реконструкцію органу. В 1988 р. тут створили Будинок органної та камерної музики, постійним органістом якого став Віталій Півнов. Сьогодні орган костелу св. Марії Магдалини є одним з найбільших та найкращих в Україні. *********** Дивитись про Костел Св. Марії Магдалини тут ***********

Перша історична згадка про Крехів датується 1456 р. А точна дата заснування монастиря невідома. Є припущення, що це 1612 чи 1618 роки. Засновниками Крехівського монастиря вважаються ченці Києво-Печерської Лаври Йоіль та Сильвестр. Вони ще у 1613 р. поселились у вирубаній у скалі печері за 12 км від м. Жовкви. З часом ченців стало більше, і вони збудували неподалік від печери церкву св. Петра і Павла, а пізніше церкву Переображення і Троїцьку церкву. Тут же було зведено дзвіницю та келії монахів. Монастир був оточений великими фортечними мурами, які замикали чотири високі вежі. фото и звіт тут

Золочів ще в старовині вважався форпостом на шляху до Львова. Вдале географічне розташування міста дозволяло контролювати дорогі, які перетиналися в Золочеві і вели до Львова. У той час Золочівська фортеця відображала нашестя татар і турків і передавала інформацію про настання ворога далі до Львова. На цьому грунтується одна з версій про походження назви міста – Злочів по-польськи – “зло чув”. фото и звіт тут

На початку 14-го століття замок належав останньому галицько-волинському князеві, литовцеві Дмитру-Любарту Гедеміновичу, а потім перейшов до рук польського короля Казимира ІІІ. У середньовіччі фортеця зазнавала багаторазових нападів татар, була сильно пошкоджена і відновлена 1590-го року магнатом Станіславом Жолкевським. 1605 року замок перейшов у власність Даниловичів, у той час, коли тут служив батько Богдана Хмельницького Михайло. Олеський замок відомий у польській історії ще й тим, що 1629 року тут народився онук Даниловича, майбутній король Польщі Ян ІІІ Собєський. Існує легенда про народження цього одного з найвизначніших польських королів і полководців. Він народився під час грози; на замок ще й тоді напали татари… Коли бабка повитуха поклала немовля на чорний мармуровий стіл, вдарив дуже сильний грім, стіл тріснув, і бабка оглухла. Відразу ж з'явилося пророцтво про те, що новонароджений буде незвичайною людиною… Пророцтва переслідували Собеського все життя.

Місто Жовква відоме з 1603 року. У різні часи він був укріпленим містом-резиденцією польського короля Яна Собеського і російського царя Петра Першого. Жовква збереглася до наших днів як типове старовинне європейське місто, в якому налічується 55 пам'ятників архітектури світового, національного і регіонального значення, понад сто інших історичних і культурних цінностей. фото і звіт тут

Мене цей замок вірніше фортеця дуже вразила і коли ми до неї підїзжали я навіть сторопів, оскільки не чекав побачити перед собою таку величезну споруду. Фортеця в Старому Селі вважається найбільшим замком в Україні і займає площу 2 Га. Розташований в центрі сіла, яке відноситься до стародавніх поселень і лежить недалеко від літописного Звенігорода. Через Старе Село проходив на Львів Волош-ській шлях, і в 1448 р. тут був споруджений дерев'яний замок, знищений турками. Між 1584 і 1589 рр. зведено кам'яні стіни. У 1642 р. на цьому ж місці закладений новий замок, проте будівництво його не було закінчене, і в 1648 р. він був зруйнований. У 1649 р. почато будівництво замку набагато більшого розміру, закінчене в 1654 р. фото і звіт тут

Перші писемні згадки про замок датуються 1530, тоді він належав родині Свірзьких і з тих пір перебудовувався. Від первісної будівлі залишилися тільки стіни нижніх ярусів. Замок мав добре оборонне розташування, побудований на відособленій горі Белз поблизу села Свірж (в часи зведення Свірж мав статус міста), він був оточений болотами, ставками, ровами і розвідним мостом. фото і звіт тут

Аптека "ПідЧорним орлом" була заснована у 1735 році військовим фармацевтом магістром Наторпом.У ті часи кожна аптека мала свій символ, що вивішувався перед входом до аптеки. Основною діяльністю аптеки був відпуск ліків. Так, як фармацевтичної промисловості не існувало, то кожна аптека для своїх потреб готувала екстракти, настойки, еліксири, мазі та лікувальні вина, в тому числі і знамените "Залізне вино". Крім ліків аптеки виготовляли і косметичні засоби. У 1773 році Наторп відпродав аптеку магістру Антону Пеца. Управляючим аптеки був магістр Кароль Шерф. фото і звіт тут В продовження теми фото-звіт Атека-Музей, місто Київ

Самбір - одне iз найстарiших мiст, розташоване на лiвому березi Днiстра за 73 км вiд обласного центру Львова, на перехрестi дорiг Львiв - Ужгород, Дрогобич - Перемишль. Назву мiста пов'язують з рядом легенд. Однi дослiдники пiдтримують легенду, що назва мiста походить вiд словосполучення "самi бори" - лiси, якi росли в той час на приднiстровських околицях, iншi вважають правдивою легенду про назву мiста вiд назви червоної верби званої "самбiрка", "самборина", "самбiр", ще iншi припускають походження назви вiд старослов'янського слова "собор", "собори". Є теж легенди про походження назви вiд кам'янистих пiщаних рiчкових осипищ - "шандра", "рiнь", вiд якогось племенi "собори" та вiд слiв "самоборотися". дивитись далі ...

Самбір - одне iз найстарiших мiст, розташоване на лiвому березi Днiстра за 73 км вiд обласного центру Львова, на перехрестi дорiг Львiв - Ужгород, Дрогобич - Перемишль. Назву мiста пов'язують з рядом легенд. Однi дослiдники пiдтримують легенду, що назва мiста походить вiд словосполучення "самi бори" - лiси, якi росли в той час на приднiстровських околицях, iншi вважають правдивою легенду про назву мiста вiд назви червоної верби званої "самбiрка", "самборина", "самбiр", ще iншi припускають походження назви вiд старослов'янського слова "собор", "собори". Є теж легенди про походження назви вiд кам'янистих пiщаних рiчкових осипищ - "шандра", "рiнь", вiд якогось племенi "собори" та вiд слiв "самоборотися". дивитись далі ...

В монографії "Самбірська Богородиця" (Нью-Йорк, 1970 р.) його син доктор Юліян Рабій пише: "В 1884 р. о. Франц Рабій віднайшов на стриху над захристією стару книжку з пожовклими сторінками формату письмового аркуша, з обкладинками, оправленими в телячу шкуру, де вписано чорнилом українською, а деякі польською мовами, в формі коротких записок хронікальних, чудесні оздоровлення прочан і ласки, що їх діставали вони від Богоматері за посередництвом Чудотворної ікони. читати далі ...

Перші згадки про замок у Підгірцях датовані 1445 роком. Будівництво замку фінансував Станіслав Конецпольській, що викупив його разом з навколишніми селами у Януша Подгорецького. дивитись далі ...

Більше п'яти з половиною століть налічує історія Підкаміня. Згідно писемних джерел, саме 1441 рік вважається першою згадкою про місто. З назвою Підкамінь пов'язано чи мало легенд. Один переказ розповідає про те, як один богатир приніс із гір скелю та поставив її на місці, де буде заснована фортеця. Історики довели, що переказ абсолютно правильний верніше друга його частина. В княжі часи на камені й справді стояло дерев'яне укріплення. Подекуди все ще помітні вирубані в камені древні пази. Є й етимологічна казка про те, як чорт розлютився на монахів .... дивитись далі ...

Знову був у Страму Селі, потрапив на байк сльоті, доволі цікаво, хоча все на дуже низькому рівні. Але було приємно знову побувати в цій могутній, великій фортеці. ще фото

Лисиничі розбудовані під Чортківською скелею у 1411 р. В 1648 р. тут знаходився табір Богдана Хмельницького. А на скелі, за переказом, був замок боярина Ігоря. Інформації немає стосовно цього маєтку, та і церкви також, що поруч. Буду вдячний за будь яку інформацію, пишіть. У будинку найймовірніше розташована школа, у каплиці якийсь склад. Зверху перед входом у каплицю напис: La Kaplica postawlona za rzadow W.P. Ksieni ALEXANDRY NATAL roku 1884 Можна роздивитись через решітку що ще збереглися розпис на стінах. В центрі села, біля Народного Дому "ПРОСВІТА" той що біля церкви скромно стоїть перший пам*ятник Т. Шевченко в Україні! (вірніше перший що зберігся) Цей бюст було встановлено в 1911-у році. І трохі про Чортківську скелю. Наприкінці XVI ст. шляхтянка Катерина Сапоровська дарувала цей ліс львівським бенедиктинкам, і при цім ордені Чортівська Скала лишилася й досі. Одна монахиня з кінця XVII ст. оповідала, що бачила тут залишки мурів і звалища якогось замку,- вістка не ду