Travel Ukraine & World

Балаклава Балаклава (кримськотат. Balıqlava) – невеличке містечко на південно-західному узбережжі Кримського півострова, розташоване на березі живописної Балаклавської бухти. Балаклава є частиною Балаклавського району Севастополя. За однією з версій назва Балаклава походить з турецької мови і перекладається як «рибний мішок», а за іншою версією назва походить з кримськотатарської мови і означає «рибна погода». Балаклавою називають також шапку-шолом. На берегах Балаклавської бухти ще в 8 ст. до н. е. з’явилося ранньотаврське поселення, а в 100 р. до н. е. на місці майбутньої Балаклави вже існувало перше міське поселення. В 5-7 ст.ст. на території Балаклавського району було побудовано візантійське укріплення. Загальна інформація про Балаклаву

Набережна Назукіна Набережна Назукіна – головна набережна Балаклави побудована в 1880-90-х рр. Афанасієм Христопуло. Набережну названо на честь матроса-підводника Івана Андрійовича Назукіна (1892-1920), який в 1917 р. очолив Революційний комітет, пізніше Балаклавську раду, а в період німецької окупації керував більшовицьким підпіллям. А також продовження теми про Дачи, дача Мерецької, дача актриси Соколової , дача лікаря Педькова Дивитись далі Набережна Назукіна

Дачі Балаклави На західному березі Балаклавської бухти можна також оглянути колишню дачу гірничого інженера Завадського – «Фата-Моргана», побудовану на початку 1900-х рр. в стилі «мудехар» (суміш мавританського, готики і ренесансу). Про Дачі Балаклави

Відкатав по Вінниччині чи мало, це звіти 1. Краса Подністров'я , 2.  Палацами Вінничини , 3.  Вінниччина -Тернопільщина 9 днів, 70 пунктів . На ці свята теж проїхались по невеличкому маршруту по палацам: Старостинці (Церка 1825 р.) Круподеринці (Садибний будинок графа Ігнатьєва, ХІХ ст.) Спичинці (Палац Собанських, ХІХ ст, "замок французької Луари", церква Святої Параскеви XIX ст.) Очеретня (Церква св.Михаїла) Андрушівка (Садиба, палац Яблонських, потім Тишкевичів, 1780 р.) Нападівка (Садиба Ланге, палац Ланге, кін. XVIII ст. також флігель, в''їзні ворота, круглий басейн.) Мала Ростівка ( палац генерала Заботіна 1901 року.) Всього 530 км. упорались за день Старостинці Круподеринці Спичинці Очеретня Андрушівка Нападівка Мала Ростівка

Луцький замок або Замок Любарта – найвидатніша пям’ятка Волині. Луцький Верхній замок було побудовано князем Дмитром Любартом в 1340-1383 рр. Спочатку фортеця слугувала столичною резиденцією, а згодом стала улюбленим місцем перебування великого литовського князя Вітовта. Князь Свидригайло в Луцькому замку розширив свою резиденцію автономної Волинської держави. Навіть після втрати автономії замок залишився могутньою фортецею, адміністративною, політичною та духовною столицею краю. Замкова канцелярія зберегла для нащадків понад мільйон історичних документів. Свого часу в ній працював гетьман Іван Виговський.       Дивитись ще світлини та про замок

В 1957 р. створено радгосп «Золота балка», із заводських конвеєрів якого в 1977 р. зійде перша партія «Советского шампанского»Нині ТОВ «Золота балка» спеціалізується на виробництві ігристих, столових та міцних вин. До складу агрофірми входить п’ять відділень заводи шампанських вин та виноградних соків. Головний сорт винограду для «Золотої балки» – Аліготе. Крім того культивуються також Шардоне, Піно-фран, Совіньйон, Кардинал тощо.Земля Балаклавської долини та мікроклімат були благо приємними для вирощення винограду. В 1890 р. шампанське, отримане тут Л. Голіциним, завоювало Гран-прі на міжнародній виставці в Парижі.   вино Золота балка

На високому скелястому виступі гори Кастрон знаходяться залишки оборонних споруд фортеці Чембало, заснованої ще в середині XIV ст. генуезцями. В 1261 р. між Візантією та Генуєю було укладено угоду про передачу Генуї монополії в причорноморській торгівлі та ряду прибережних територій Криму. В 1318 р. на берегах Балаклавської бухти було створено Генуезьку колонію, а в 1357 р. розпочато будівництво фортеці Чембало. Цілком можливо, що генуезці перебудували укріплення, які могли раніше звести греки. Назву Чембало (Цембало, Цембальдо) засвідчують генуезькі літописці, а також венеціанський мандрівник Йосафат Барбаро, який відвідав Крим в 1437 р.   Дивитись про Генуезьку фортецю Чембало